www.Cancer.ic.ck.ua
Кращий гуманітарний проект

за підсумками 4-го Міжнародного форуму "HI-TECH 2003"

(докладніше).

Пошук по сайту. Додому.Структура сайта.E-mail

Рак...Життя триває!

 

Просто й дохідливо про те,
що дійсно треба знати про рак:
 

  Вступ. Мета і задачі сайту.

  Загальні відомості про онкологічні захворювання.

  Причини виникнення й способи профілактики.

  Прояви, діагностика й лікування різних форм рака.

  Нові, перспективні методи діагностики й лікування.

  "Ви скажіть, де лікарня. Я туди піду лікуватися..."

  Догляд за хворими на онкозахворювання.

  Як зробити життя хворого на рак повноцінним.

  Листи хворих, їхніх родичів та знайомих.

  Ресурси інтернет з онкології, що рекомендуються.

  Новини сайту. Останні опубліковані статті.

  Докладніше про нас і наші послуги.

  Структура сайту.

 

Наші партнери:

Инфоком, Черкассы

Украинский медицинский каталог.

 

Стаття розділу  Змінити мову перегляду на РОСІЙСЬКУ  

"Листи хворих, їхніх родичів і знайомих"

"Безнадійний" випадок

 27.09.02. Адреса невідома.

 

"Я - лікар і ніколи не думала, що виникне така ситуація, коли я нічим не зможу допомогти своєму батькові. Ще рік і місяць назад для нас він був зовсім здоровою людиною, хоча йому вже за 60. Він із тих людей, що терплять до останнього, але до лікаря не йдуть. Усе відбулося буквально за тиждень. Зробив УЗД, при якому знайшли велику пухлину, для мене це був грім серед ясного неба, виявилося, що його вже давно турбувало утруднення сечовипускання і вже 4 місяці (!) як з'явилася якась шишка на сідниці. Чому він нічого не казав? Одне слово й усе могло б бути по-іншому. Думав, що усе обійдеться. Не обійшлося... У лікарню він потрапив, коли було вже пізно. Але ми усе ще сподівалися. Вирішили оперувати, ми знали про ризик і були готові до усього... Стоячі під дверима операційної ми молилися за батька, але хірурги вийшли через 30 хвилин - операцію просто не стали робити. Ми вирішили сказати йому, що операція пройшла успішно. Але через 5 днів, коли батька виписували, і я з мамою на хвилинку вийшла з палати, медсестра сунула йому в руки виписку, де стояв повний діагноз. З цього моменту офіційну медицину він більше не цікавив, його виписали вмирати. Батько не зламався, хоча я не уявляю, як йому це вдається. Пройшов рік, він ще живий і вірить, що видужає. А я знаю, що це неможливо і не можу дивитися йому в очі."

 

Коментар.

 

Так, тоскно. Але що поробиш, що сталося, те сталося. Переживати з цього приводу можна довго, але це нікому не допоможе. Навіть тим, хто потрапив у подібну ситуацію. Треба прийняти нову реальність, зробити висновки і вжити заходів до того, щоб цю ситуацію хоча б не погіршити.

 

Тут ми бачимо три аспекти проблеми:

 

- Несвоєчасне звернення до лікаря;

- Психологічні проблеми ставлення до того, що вже сталося;

- Проблеми налагодження правильних взаємин між учасниками драми.

 

Оскільки "історія не терпить умовного способу", тим, кому цікаво почитати про причини занедбаності онкозахворювань і що необхідно робити щоб цього не сталося, я рекомендую відвідати відповідні розділи сайту. Посилання внизу сторінки.

 

З приводу всього іншого можна відзначити наступне:

 

Рано чи пізно, передбачено чи непередбачено ми усі зіштовхуємося із ситуацією, коли виникає погроза втрати близьких нам людей або власної смерті. І найчастіше виявляється, що ми до цього не готові. До цього часу ми як страуси ховаємо голову в пісок і хочемо вважати, що ми самі і близькі нам люди будуть жити вічно. Але вічно, на жаль, не живе ніхто.

 

У кожнім із нас сидять і чекають свого часу небезпечні для життя захворювання. Не говорячи вже про знос організму, який називають старістю. У більшості людей у віці після 50 наявні хронічні хвороби, які у період загострення можуть призвести до смерті.

 

Ми народжуємося, щоб умерти. Рано чи пізно. Так влаштований світ. Ми можемо тільки зрозуміти й прийняти це як закон природи чи даний богом, покоритися й вчиняти відповідно до нього. І сучасна наука й релігія розглядають смерть як природний процес. І проблеми, що виникають при цьому - це чисто наші, психологічні проблеми.

 

Звичайно, це не може і не повинно нас радувати, але повинно змусити задуматися про сенс життя, його цінності й достоїнство в усі періоди, навіть у період закінчення. Переглянути своє життя і своє відношення до близьких. Зробити правильні висновки:

 

- Жити так, щоб не соромно було піти з життя навіть завтра. Намагатися робити більше добрих і безкорисливих справ сьогодні, щоб у людей залишилася тільки добра пам'ять про нас.

- Жити як можна радісніше не дивлячись ані на що, радіти усьому, чому тільки можна. "Сіяти" радість, бадьорість і надію навколо себе, що б не сталося. Не обтяжувати своїми проблемами людей, і в першу чергу близьких.

- Особливу увагу й турботу приділяти людям, імовірність втратити яких найбільша. Зробити їхнє життя як можна більш повним і повноцінним. Допомогти їм зберегти свій звичайний спосіб життя як можна довше. Робити все, щоб вони почували себе потрібними й улюбленими навіть у свої останні дні. І бути з ними поруч у їхню останню мить.

 

Можливо, батько автора листа прийшов до тих самих висновків, тому і поводиться гідно.

 

Постарайтеся і Ви. Адже "Скільки б життя не залишилося, поки воно не закінчилася, воно триває!". Погроза закінчення життя - це нормальний природний період цього самого життя. Не потрібно робити з цього трагедію. Потрібно продовжувати жити й допомагати це робити іншим.

 

Сподіваюся, що в чомусь Вам допоможуть матеріали, розміщені на сайті.

 

З великою повагою й подякою автору листа,

лікар С. Бондарев.

 

P.S. 30.09.02

 

"Здраствуйте. Спасибі за відповідь, хоча я і не думала, що вона буде, і так швидко. Я не проти публікації і, головним чином тому, що хтось, прочитавши мій лист, піде до лікаря вчасно, а не буде тягти до останнього і залишиться живий. Тільки не треба вказувати дійсне ім'я. Я зрозуміла, що людське життя - не така вже й велика цінність у нашому світі, а раніш у мене було багато ілюзій... А щодо смерті - так, кожний з нас обов'язково помре, але на щастя, ми не знаємо, коли це станеться. Найстрашніше - відсутність надії й визначеність термінів.

Ще раз спасибі, А."

 

Дивись також:

Значення ранньої діагностики й лікування.

Причини випадків занедбаності онкозахворювань.

Самостійне обстеження свого тіла.

Догляд за хворими на онкозахворювання.

Принципи взаємовідносин з онкологічними хворими.

Як перебороти почуття занепокоєння.

 

Інші наші проекти:

Создание персональных сайтов. Быстро! Дешево! Красиво!

  Головна сторінка розділу.Додому.Структура сайта.E-mailВ початок сторінки.

Розробка, наповнення та підтримка лікаря С. Бондарева,  Україна,  Черкаси
www.sb-studio.com.ua/sb.htm
З пропозиціями та побажаннями по оформленню й наповненню звертайтесь:
s-bond@ukr.net 

Aport.ru Украинская баннерная сеть