www.Cancer.ic.ck.ua
Кращий гуманітарний проект

за підсумками 4-го Міжнародного форуму "HI-TECH 2003"

(докладніше).

Пошук по сайту. Додому.Структура сайта.E-mail

Рак...Життя триває!

 

Просто й дохідливо про те,
що дійсно треба знати про рак:
 

  Вступ. Мета і задачі сайту.

  Загальні відомості про онкологічні захворювання.

  Причини виникнення й способи профілактики.

  Прояви, діагностика й лікування різних форм рака.

  Нові, перспективні методи діагностики й лікування.

  "Ви скажіть, де лікарня. Я туди піду лікуватися..."

  Догляд за хворими на онкозахворювання.

  Як зробити життя хворого на рак повноцінним.

  Листи хворих, їхніх родичів та знайомих.

  Ресурси інтернет з онкології, що рекомендуються.

  Новини сайту. Останні опубліковані статті.

  Докладніше про нас і наші послуги.

  Структура сайту.

 

Наші партнери:

Инфоком, Черкассы

Украинский медицинский каталог.

 

Стаття розділу  Змінити мову перегляду на РОСІЙСЬКУ  

"Прояви, діагностика й лікування різних форм рака"

Гемобластози (лейкози, рак крові)

 Злоякісні хвороби крові уражають людей різного віку, у тому числі глибоких старих і немовлят, однаково часто спостерігаються в чоловіків і жінок. Лейкози (лейкемії) - своєрідні злоякісні ураження кровотворних органів, серед яких виділяють різні варіанти (лімфаденоз, мієлоз і ін.), іноді поєднуючи їх терміном "гемобластози". Специфічність клінічних проявів, методів діагностики й лікування змушує виділяти групу лейкозів із загальної онкологічної клініки.

 

Гострі лейкози без лікування призводять до смертельного результату протягом тижнів або місяців. Але якщо проводити лікування, прогноз, особливо для дітей, часто сприятливий. При хронічних лейкозах хворі живуть без лікування протягом декількох місяців і років. Хронічні лейкози можуть трансформуватися в гострі форми, що не піддаються лікуванню, (владний криз).

 

Лейкози характеризуються пригніченням нормального кровотворення, заміщенням нормального косномозгового кровотворення проліферацією незрілих, менш диференційованих і функціонально активних клітин (при гострих лейкозах), або різким збільшенням кількості зрілих лімфоїдних клітин у крові, лімфатичних вузлах, селезінці, печінці (при хронічних). Розвиток, обумовлений порушенням синтезу ДНК кровотворної клітини, зміною генетичного коду, безконтрольними ростом і диференціюванням визначеного клону кровотворних клітин і їх метастазуванням у різні органи.

 

Причинами, що приводять до гострого лейкозу можуть бути іонізуюче випромінювання, вплив хімічних речовин (бензол, продукти перегонки нафти, цитостатики й деякі інші лікарські засоби), імунодефіцити, спадкоємні хромосомні дефекти й ін. Хронічний лімфолейкоз має спадкоємний характер.

 

Виділяють форми лейкемічні з різким збільшенням числа лейкоцитів у периферичній крові, сублейкемічні й алейкемічні. По цитохімічним дослідженням (визначення ферментів, характерних для різних бластних клітин) розрізняють лімфобласті й мієлобластні лейкози.

 

Клініка.

 

Симптоматика залежить від форми процесу і його перебігу - гострого чи хронічного. Основним симптомом є різкі зрушення в показниках гемограми (клітинного складу крові), що іноді виявляють випадково, а в інших випадках на фоні явищ інтоксикації з ураженням різних органів я систем.

 

Паралельно виявляються слабкість, стомлюваність, анемія, порушення функції шлунково-кишкового тракту (зниження апетиту, нудота, блювота), значне підвищення температури, збільшення печінки, селезінки, лімфатичних вузлів, болю в кістках. Потім приєднується кахексія (зниження маси тіла), явища геморагічного діатезу (петехії, екхімози; кровотечі із слизових оболонок - носові кровотечі, підшкірні крововиливи, внутрішні кровотечі).

 

Для гострого лейкозу характерний раптовий початок із лихоманкою, нерідко в сполученні з ангіною, стоматитом і кровоточивістю.

 

При хронічних формах захворювань крові тривалість їх складає кілька років (від 1 року до 5-6 і більш років) із періодами тимчасового поліпшення (ремісії) протягом декількох місяців і наступного поновлення клінічних симптомів.

 

Діагностика.

 

Діагноз злоякісних хвороб крові встановлюють на підставі вивчення пунктата кісткового мозку (зазвичай грудини) у зіставленні з усіма клінічними проявами.

 

Наявність бластів у кістковому мозку підтверджує діагноз гострого лейкозу. Для ідентифікації підтипу лейкозу застосовують гістохімічні, імунологічні і цитогенетичні методи дослідження. Імуногістохімічні дослідження (визначення клітинного фенотипу) необхідні для уточнення імунологічного варіанта лейкозу, що впливає на схему лікування і клінічний прогноз.

 

При хронічному лімфолейкозі досить виявлення абсолютного лімфоцитоза, представленого зрілими клітинами в мазку периферичної крові. Підтверджуючі дані - інфільтрація кісткового мозку зрілими лімфоцитами, збільшення селезінки й лімфаденопатія (збільшення й болючість лімфовузлів).

 

Лікування.

 

Лікування при гострих лейкозах проводять у гематологічних відділеннях і інститутах. Застосовують хіміотерапію, променеву терапію, гормони, а також загальнозміцнюючі засоби. Завдяки комплексному лікуванню вдається продовжити період ремісії й життя цих хворих.

 

Профілактика інфекцій - головна умова виживання пацієнтів із нейтропенією (зменшенням кількості лімфоцитів у крові), що виникла внаслідок хіміотерапії. Тому необхідна повна ізоляція пацієнта, строгий санітарно-дезинфекційний режим (часті вологі прибирання, провітрювання й кварцування палат; використання одноразового інструментарію, стерильного одягу медичного персоналу). З профілактичною метою призначають антибіотики, противірусні препарати.

 

Трансплантація кісткового мозку - метод вибору при гострих мієлобластних лейкозах і при рецидивах усіх гострих лейкозів. Перед операцією проводять хіміотерапію в надвисоких дозах, ізольовано або в сполученні з променевою терапією. При цьому методі лікування виникають проблеми, пов'язані із сумісністю - гострі й відстрочені реакції, відторгнення трансплантата й ін. При відсутності сумісних донорів використовують аутотрансплантацію кісткового мозку, узятого в самого пацієнта в період ремісії. Максимальний вік для трансплантації - 50 років. Аутологичну трансплантацію можна проводити пацієнтам старше 50 років при відсутності органних уражень і загальному соматичному благополуччі.

 

При клінічних проявах анемії, ризику кровотеч, перед майбутнім введенням цитостатиків проводять замісну терапію, переливання еритроцитарної маси або свіжої тромбоцитарної маси. При компенсованому стані хворого варто обмежити показання до замісної терапії, щоб уникнути зараження посттрансфузійним гепатитом і небажаної сенсибілізації.

 

При хронічному лімфолейкозі лікування консервативне, не змінює тривалість життя. У ранніх стадіях, як правило, немає необхідності в хіміотерапії. На пізніх стадіях - хіміотерапія в сполученні з глюкокортикоїдами чи без них; тотальне опромінення організму в низьких дозах.

 

Прогноз.

 

Прогноз у дітей з гострим лімфолейкозом сприятливий: у 95% і більш настає повна ремісія. У 70-80% хворих проявів хвороби немає протягом 5 років, їх вважають такими, що вилікувалися. При виникненні рецидиву в більшості випадків можна досягти другої повної ремісії. Хворі з другою ремісією - кандидати на трансплантацію кісткового мозку з імовірністю довгострокового виживання в 35-65% випадків.

 

Прогноз у хворих гострим мієлобластним лейкозом відносно несприятливий. У 75% хворих, що отримують адекватне лікування з використанням сучасних хіміотерапевтичних схем, досягають повної ремісії, 25% хворих гинуть (тривалість ремісії - 12-18 міс.). Хворим молодше 30 років після досягнення першої повної ремісії можна проводити трансплантацію кісткового мозку. У 50% молодих хворих, які піддалися трансплантації, розвивається тривала ремісія.

 

Прогноз у хворих із хронічним лімфолейкозом відносно сприятливий. Тривалість життя в окремих випадках може досягати 15-20 років.

 

Профілактика.

 

Оскільки причинами, що приводять до гострого лейкозу можуть бути іонізуюче випромінювання, вплив хімічних речовин, треба по можливості уникати зайвого контакту з цими шкідливими факторами.

 

Особи із імунодефіцитами, спадкоємними хромосомними дефектами, а також такі, що мають в батьків хронічний лімфолейкоз, повинні усвідомлювати свою схильність до захворювання й ретельно ставитись до профілактичних оглядів.

 

Дивись також:

Профілактика злоякісних пухлин.

Методи діагностики злоякісних пухлин.

Загальні принципи лікування онкологічних хворих.

Значення ранньої діагностики й лікування.

Догляд за хворими на онкозахворювання.

Реабілітація хворих, які пройшли радикальне лікування.

Листи хворих, їхніх родичів і знайомих.

 

Інші наші проекти:

Создание персональных сайтов. Быстро! Дешево! Красиво!

  Головна сторінка розділу.Додому.Структура сайта.E-mailВ початок сторінки.

Розробка, наповнення та підтримка лікаря С. Бондарева,  Україна,  Черкаси
www.sb-studio.com.ua/sb.htm
З пропозиціями та побажаннями по оформленню й наповненню звертайтесь:
s-bond@ukr.net 

Aport.ru Украинская баннерная сеть