www.Cancer.ic.ck.ua
Кращий гуманітарний проект

за підсумками 4-го Міжнародного форуму "HI-TECH 2003"

(докладніше).

Пошук по сайту. Додому.Структура сайта.E-mail

Рак...Життя триває!

 

Просто й дохідливо про те,
що дійсно треба знати про рак:
 

  Вступ. Мета і задачі сайту.

  Загальні відомості про онкологічні захворювання.

  Причини виникнення й способи профілактики.

  Прояви, діагностика й лікування різних форм рака.

  Нові, перспективні методи діагностики й лікування.

  "Ви скажіть, де лікарня. Я туди піду лікуватися..."

  Догляд за хворими на онкозахворювання.

  Як зробити життя хворого на рак повноцінним.

  Листи хворих, їхніх родичів та знайомих.

  Ресурси інтернет з онкології, що рекомендуються.

  Новини сайту. Останні опубліковані статті.

  Докладніше про нас і наші послуги.

  Структура сайту.

 

Наші партнери:

Инфоком, Черкассы

Украинский медицинский каталог.

 

Стаття розділу  Змінити мову перегляду на РОСІЙСЬКУ  

"Загальні відомості про онкологічні захворювання"

Особливості дитячої онкології

В останні роки велика увага приділяється організації спеціалізованої онкологічної допомоги дітям. У великих містах створені дитячі онкологічні відділення й клініки. Пов'язано це з тим, що пухлини дитячого віку мають свої особливості в частоті ураження тих чи інших органів, клінічних симптомах і розвитку процесу, а також методах розпізнавання й лікування, які значною мірою відрізняються від пухлин дорослих.

 

Відповідно до більшості статистичних даних, у всіх країнах відзначене абсолютне зростання захворюваності дітей пухлинами, у тому числі злоякісними. Серед різних причин смерті у дітей віком від 1 до 4 років злоякісні пухлини займають третє місце, переходячи в більш старшій віковій групі на друге місце й уступаючи по частоті тільки смертності від нещасних випадків.

 

В цілому серед пухлин дитячого віку значно переважають доброякісні форми, зокрема папіломи й поліпи лор-органів (порожнина носа, гортань, вухо) і прямої кишки, а також судинні й пігментні пухлини шкіри (гемангіоми, лімфангіоми, невуси). Рідше зустрічаються пухлини, пов'язані з вадами розвитку: тератоми, дермоідні і эпидермоідні кісти.

 

Своєрідною є частота різних злоякісних пухлин у дітей. На відміну від дорослих, у яких переважну більшість складають ракові пухлини внутрішніх органів, у дітей на першому місці знаходяться пухлини органів кровотворення і лімфатичного апарату (лейкози, лімфогранулематоз, ретикулосаркома), що складають близько 40% злоякісних новоутворень. Більш 25% припадає на пухлини нирок (пухлина Вільмса) і неорганні заочеревинні пухлини, що виходять з елементів симпатичної нервової системи.

 

Трохи рідше спостерігаються пухлини кісток, центральної нервової системи і м'яких тканин. Украй рідкісні в дитячому віці ракові пухлини печінки, шлунка, легені, матки.

 

Причини й закономірності розвитку злоякісних пухлин у дітей розглядають з тих же позицій, що й у дорослих, хоча більшого значення набувають вікові особливості незрілих тканин, що розвиваються, гормональні фактори й вади розвитку, що на певному етапі виявляють схильність до злоякісного переродження.

 

Можливий і такий своєрідний механізм виникнення уроджених злоякісних пухлин, зокрема меланом, коли злоякісні клітини передаються плоду від хворої матері через здорову чи уражену плаценту.

 

Особливою, специфічною для деяких новоутворень дитячого віку є здатність їх до самостійного (спонтанного) зворотного розвитку (регресії). Вона властива не тільки доброякісним формам - гемангіомі, юнацькій папіломі, але й злоякісним пухлинам симпатичної нервової системи (нейробластома), сітківки чи ока (ретинобластома). Причини цього явища залишаються неясними. Не одержав пояснення й інший своєрідний феномен: коли ці злоякісні по своїй будові пухлини з віком втрачають ознаки злоякісності і мають перебіг як доброякісні новоутворення.

 

Одна з найважливіших особливостей дитячої онкології - існування сімейної схильності до деяких пухлин - ретинобластоми, хондроматозу кісток і поліпозу кишечника.

 

Діагностика.

 

Діагностика пухлин дитячого віку дуже важка з ряду причин. Порівняна рідкість пухлин у дітей у порівнянні з дорослими пацієнтами, відсутність онкологічної настороги в педіатрів і, найчастіше, незнання ними ознак цих захворювань часто призводять до спізнілої діагностики пухлинного процесу. Другою важливою причиною є вікові особливості спілкування, тому що дитина не в змозі сформулювати свої скарги й відчуття. Нарешті, нерідко на перший план виступає так званий загальний пухлинний симптомокомплекс, коли при відсутності видимої чи пальпуємої пухлини розвиваються загальні ознаки захворювання (підвищення температури, анемія, висока ШОЕ, втрата апетиту, млявість, схуднення, невизначені болі в животі). У пошуках більш частих у дитячому віці інфекційних і інших соматичних хвороб лікарі випускають з уваги можливість розвитку злоякісної пухлини.

 

Основним принципом діагностики, як і в дорослих, є обов'язкове включення в число захворювань, що передбачаються, діагнозу злоякісної пухлини, який може бути відкинутий тільки після ретельного обстеження.

 

Розпізнавання злоякісних новоутворень базується на уважному вивченні історії розвитку й картини хвороби, описуваної батьками. Враховують усі, навіть незначні ознаки. При найменшій невідповідності клінічної симптоматики діагнозу того чи іншого терапевтичного захворювання (ревматизм, гепатит і т.д.), або не менш частого в дітей апендициту, повинна бути висловлена підозра на наявність злоякісної пухлини. Не менш ретельно проводять ручне обстеження, особливо пальпацію живота, з огляду на велику частоту пухлин заочеревинного простору і черевної порожнини. В останні роки в дитячій онкології широко практикують методику пальпації під міорелаксантами (препарати, що викликають повне розслаблення мускулатури й безрухомість дитини), що надзвичайно полегшує можливість промацування невеликих і глибоко розташованих пухлин.

 

Серед додаткових методів ведучу роль відіграють променеві дослідження: оглядова рентгенографія (легень, черевної порожнини, кісток і т.д.), комп'ютерна томографія (КТ); ультразвукове дослідження (УЗД). При необхідності можуть застосовуватися контрастні методики (пневморетроперитонеум, видільна урографія, лімфографія, аортографія й ін.).

 

Особливого значення набуває гістологічне дослідження, яке нерідко є єдиним можливим методом установлення точного діагнозу. Для цього застосовують або пункції висіченої пухлини при поверхневому її розташуванні, або при новоутвореннях внутрішніх органів у процесі операції роблять термінове гістологічне дослідження шматочка пухлини.

 

Розвиток злоякісних пухлин у дітей варіює від бурхливого з дисемінацією процесу протягом декількох тижнів до повільного (торпідного). Незалежно від темпу росту первинної пухлини на визначеній стадії її розвитку виникають регіонарні чи віддалені метастази, локалізація яких до певної міри специфічна. Так, для кісткових сарком і пухлин нирок (пухлина Вільмса) найбільш характерне метастатичне ураження легень, для нейробластоми - вторинне ураження кісток.

 

Лікування.

 

Лікування пухлин у дитячому віці в основному проводять на тих самих засадах, що й у дорослих. Доброякісні пухлини підлягають хірургічному видаленню, а для лікування злоякісних новоутворень використовують всі три методи - хірургічний, променевий і медикаментозний. Вибір методу лікування визначають суто індивідуально з урахуванням виду й поширеності пухлини, клінічної течії, віку і загального стану дитини. Ведучим залишається хірургічне втручання - широке абластичне радикальне видалення пухлини разом з ураженим органом. Методи променевої терапії (рентгенотерапія або гамма-терапія) у дітей застосовують за суворими показаннями, обираючи найбільш щадячу методику щоб уникнути ушкоджень нормальних органів і тканин, особливо легень, селезінки, статевих органів. Хоча деякі пухлини в дітей є високо радіочутливими, до променевої терапії удаються лише у визначених випадках: 

 

а) при можливості успішного лікування пухлини чисто променевим методом без операції за умови встановлення точного діагнозу за допомогою біопсії (наприклад, при ретикулосаркомі кісток); 

б) при пухлинах, схильних до рецидивування після їхнього хірургічного висічення (рабдоміосаркома, ангіосаркома м'яких тканин); 

в) при масивних нерухомих пухлинах, таких, що вважаються технічно невидалимими, а під впливом опромінення значно зменьшуються, у зв'язку з чим з'являється можливість їх оперувати.

 

Особливе значення в дитячій онкології набуває метод терапії ліками. Досвід дитячих онкологічних клінік показав, що ряд протипухлинних препаратів може бути з успіхом використаний як у вигляді доповнення до хірургічного лікування, так і з метою паліативної терапії для створення світлого проміжку (ремісії), або зменшення (стабілізації) розмірів пухлини і тимчасового зняття тих важких проявів, що супроводжують пухлинний процес. Хіміотерапія іноді в сполученні з гормонотерапією в певних випадках дозволяє одержати виражений клінічний ефект аж до повного зникнення метастазів, гальмування росту пухлини, відновлення сил дитини і значного поліпшення загального стану.

 

Прогноз.

 

Прогноз при злоякісних пухлинах у дітей можливий тільки з урахуванням сполучення даних гістологічного дослідження з клінічним плином процесу. Не завжди смертельні деякі злоякісні по своїй будові новоутворення. У той же час цілком доброякісні пухлини в мозку або інших життєво важливих органах можуть призвести до смертельного виходу.

 

Сучасні досягнення в області клінічної онкології взагалі й у дитячої онкології зокрема, дають усі підстави відмовитися від песимістичних поглядів на прогноз при злоякісних пухлинах у дітей. Рівною мірою невірно переконувати батьків у позитивному результаті, як і прирікати дитину до смерті, не намагаючись її лікувати.

 

Профілактика.

 

Профілактика пухлин дитячого віку ґрунтується на трьох засадах: 

 

1) виявлення сімейної схильності до деяких форм пухлин (ретинобластома, поліпоз кишечника, хондроматоз); 

2) усунення всіляких шкідливих впливів (хімічних, радіаційних) на організм вагітної жінки й плоду в період його внутрішньоутробного розвитку; 

3) видалення доброякісних пухлин і лікування вад розвитку, що є фоном для можливого виникнення злоякісного новоутворення (невуси, тератоми, остеохондроми).

 

Організаційні заходи полягають у суворому диспансерному спостереженні за дитиною з метою раннього виявлення передпухлинних або пухлинних захворювань і своєчасного їх лікування, а при неясній симптоматиці - у невідкладному направленні дитини до фахівців - дитячих онкологів.

 

Дивись також:

Значення ранньої діагностики й лікування.

Сучасні методи лікування онкологічних хворих.

Організація радикального лікування.

Патронаж онкологічних хворих.

Догляд за хворими онкозахвоюваннями.

 

Інші наші проекти:

Создание персональных сайтов. Быстро! Дешево! Красиво!

  Головна сторінка розділу.Додому.Структура сайта.E-mailВ початок сторінки.

Розробка, наповнення та підтримка лікаря С. Бондарева,  Україна,  Черкаси
www.sb-studio.com.ua/sb.htm
З пропозиціями та побажаннями по оформленню й наповненню звертайтесь:
s-bond@ukr.net 

Aport.ru Украинская баннерная сеть